20 вправ для формування правильної
постави у дітей
1. Ходьба з книгою на голові -
допомагає зберігати рівну поставу.
2. Біг на місці з високим підніманням
колін.
3. Нахили тулуба в сторони з прямою
спиною.
4. Нахили вперед з прямими ногами -
торкатися пальцями підлоги.
5. Випади вперед і назад, не згинаючи
спину.
6. Планка на передпліччях - утримувати
рівну спину.
7. Віджимання від стіни - зберігати
правильну поставу.
8. Стояння спиною до стіни -
притискати потилицю, лопатки, сідниці і п'яти.
9. Підйоми на носки з руками
вгору.
10. Повороти тулуба в сторони з прямою
спиною.
11. Ходьба навколо власної осі з
рівними плечима.
12. Присідання зі спиною, притиснутою
до стіни.
13. Підняття ніг вгору, лежачи на
спині.
14. Мости - випрямляти спину на
підлозі.
15. Човник - підіймати прямі ноги і
плечі від підлоги.
16. Рухи руками як "млин" - з прямою
спиною.
17. Виси на перекладині - зміцнення
м'язів спини.
18. Дихальні вправи з діафрагмою -
живіт рухається, а грудна клітка нерухома.
19. Ходьба на колінах - зберігати
пряму спину.
20. Ігри на координацію і рівновагу з
рівною поставою.
Регулярне виконання цих вправ допоможе
дітям сформувати і закріпити правильну поставу тіла, запобігти викривленню хребта та болям у спині. Правильна постава також покращує дихання і кровообіг.
25.01.2024р.
«Чому дитині до чотирьох років
важко опанувати навички письма?»
Розвиток навичок письма у дітей є
складним і поетапним процесом. Через анатомо-фізіологічні особливості, рука дитини до чотирьох років ще не «готова» до письма, оскільки до 6 років скелетно-м’язова система кінцівок ще
розвивається і ще не є повністю сформованою (дивитися картинку до допису). Тобто м’язи та координація рухів у чотирирічної дитини можуть бути ще не настільки розвиненими, щоб забезпечити точне і
кероване тримання олівця чи ручки. Окрім того письмо вимагає від дитини дрібних і точних рухів. У чотирирічному віці деякі діти можуть ще не мати достатньо розвиненої моторики дрібних м'язів для
здійснення таких рухів.
У такому віці важливо підтримувати
інтерес дитини до різноманітних активностей, що сприяють розвитку моторних навичок. Грати з глиною чи пластиліном, вирізати, малювати, складати конструктори, пазли що буде корисним для підготовки
м'язів та розвитку навичок, які стануть основою для опанування письма в майбутньому
Освіта — це не тільки навчання різних дисциплін та отримання знань, але і здоров'я та фізичний розвиток. Фізичні вправи
допомагають не тільки підтримувати фізичну форму, але й підвищувати ефективність навчання.
Згідно з дослідженнями, фізичні вправи підвищують концентрацію, пам'ять та креативність. Крім того, фізична активність
зменшує рівень стресу, що допомагає зберегти емоційну стабільність під час навчання.
Для дітей, які проводять багато часу за комп'ютерами та відчувають втому та напруження, фізичні вправи можуть бути ідеальним
способом для зняття стресу та відновлення енергії. Вправи на вдих-видих, стрейчінг та йога можуть допомогти розслабити м'язи та зняти напруження.
Батьки поспішають лікувати дитячу
плоскостопість з самого малечку або ж не звертають увагу на цю проблему. Варто зазначити, що до 3-х років необхідно лише уважно слідкувати за розвитком ніжок та ходою, а також регулярно проходити
огляд у педіатра, тому що перші ознаки плоско-вальгусної стопи можуть з’явитися вже у ранньому віці. Однак для однорічних малюків плоска стопа — це норма.
Тривогу повинні викликати болі в
ногах, швидке стомлювання під час ходьби і навіть неправильний розвиток опорно-рухового апарату дитини. Також якщо взуття вашого малюка стоптане нерівномірно, це може бути ознакою
плоскостопості.
Плоскостопість, відразу збільшує
навантаження на хребет, колінні суглоби, гомілки дитини. Підвищене навантаження на хребет призводить до його викривлення (сколіозу). Несвоєчасне лікування веде до прогресування хвороби і
ускладнень.
Якщо ви помітили, що стопа має помітну
деформацію зверніться до ортопеда. Дитячу плоскостопість можна скорегувати за допомогою правильного взуття, спеціальних устілок, фізичними вправами, лікувальним масажем, фізіотерапевтичними
вправами.
21.12.2023р.
Розвиток дрібної моторики в
найперші місяці життя
Від 0 до 3 місяців
Перші три місяці життя ваша дитина керує руками мимовільно.
Щоби переконатися у цьому, покладіть палець в долоньку новонародженого і побачите, як його пальці щільно зімкнуться навколо
нього.
Це називається долонний рефлекс, автоматична реакція. Дитина може так міцно скручувати пальці в кулачок або розкривати їх,
коли плаче або чимось здивована.
В найближчі місяці ці рефлекси перетворяться в довільний рух руками.
-Поплескайте брязкальцем по кисті рук. Коли дитина розкриє пальці, акуратно покладіть брязкальце в долоню. Спочатку маля не зможе тримати його дуже довго, але
досвід тримання і кидання тренуватиме його для подальшої гри.
- Переконайтеся, що ваша дитина вміє бавитися на животику. Це має вирішальне
значення для зміцнення м'язів спини, плечей, рук і кистей.
-Дуже корисним в такому віці буде дитячий коврик з дугою, на якій висять іграшки. Покладіть дитину під арку і заохочуйте її
дістати іграшки. Це сприятиме координації рук і очей.
Від 4 до 6 місяців
Це вирішальний період в розвитку дрібної моторики вашої дитини. Протягом цього часу вона вчиться координувати думки з рухом
рук.
Їй вже не цікаво просто тримати в руках іграшку, яку ви їй дали. Вона тягнеться, хапається і свариться через свої улюблені
іграшки.
В цьому віці вони також починають хапатися за свої руки і ноги та передавати предмети з руки в руку, що навчає
причинно-наслідкового зв'язку.
З 7 до 9 місяців
До цього моменту ваша дитина уже майстер у поведінці зі своїми іграшками. Вона вміє стукати, трясти, випускати з рук і
навіть спеціально кидати їх. Для неї це звичайна гра.
Але найбільшим викликом в ці місяці стане звичайна ложка, якою треба навчитися годувати себе. Вірогідно, дитина може
затиснути їжу в кулак, але запхати її в рот – це вже зовсім інша історія.
До кінця цього періоду дитина отримає навики хапати їжу руками, як клешнями, що дозволить їй самостійно їсти і затискати
іграшки великим та вказівним пальцем.
З 10 до 12
місяців
На цьому етапі ваша дитина викарбовує свої знання і переходить до більш складних завдань, таких як керування пальцями
незалежно один від одного.
На практиці це означає, що внутрішні частини її носа та вушок, так само як і ваших, раптово перетворюються на тунелі для
дослідження.
Дитина починає вказувати і використовувати сигнали рукою, щоби дати зрозуміти, що вона хоче, коли просить підняти її чи
потримати.
В цьому віці діти починають плескати в долоні під музику і тягнуться до вас за рукою.
1. Періодична ходьба навшпиньки –
такий варіант переважно є етапом розвитку навику ходьби і він є нормою, якщо зникає до 2-х річного віку дитини.
2. Постійна ходьба на пальчиках
(одночасно двома ніжками) – у більшості випадків – це так звана “ідіопатична ходьба” на пальчиках. Її причинами можуть бути: неправильне навчання ходьбі (наприклад, ходьба в ходунках, під час
якої ніжки дитини не стоять повною стопою на поверхні); легка спастична диплегія (як форма дитячого церебрального паралічу), а також як прояви синдрому дефіциту уваги і гіперактивності та
розладів аутистичного спектру.
3. Ще одним варіантом специфічної
ходьби є постійна ходьба на пальчиках, але лише однією ніжкою.
Причинами цього можуть бути:
1) Одна нижня кінцівка коротша від
іншої на 3 см, у зв’язку з чим дитині доводиться компенсовувати висоту, стаючи коротшою кінцівкою на носочок.
2) Коротке «ахілове» (п’яткове)
сухожилля.
Основним у визначенні проблема це чи
ні, є вік, до якого дитина застосовує такий спосіб ходьби. Як правило, на початку розвитку навику ходьби діти віком від 12-ти до 18-ти місяців періодично ходять на носочках, особливо під час
емоційного збудження. І це не є патологією. Діти таким чином привертають увагу, бавляться, їм подобаються відчуття, які вони при цьому отримують.
Це також може бути як звичка, яка ще
не минула після неправильної підтримки дитини під час її спроб ходити. Якщо дитинку при цьому запитати, чому вона так ходить, вона відповість що їй так зручно, тобто що це не створює їй
дискомфорту.
Ідіопатична ходьба навшпиньки завжди
симетрична, тобто на пальчиках обох ніг. Якщо ви попросите дитину стати на повну стопу і так іти, то вона зможе це робити, але тільки протягом короткого проміжку часу. Ідіопатична ходьба може
передаватись спадково.
Основним завданням батьків та
лікарів, що спостерігають за розвитком дитини, є надання їй вчасної та доцільної допомоги, якої вона потребує в конкретний момент.
Основні ознаки, що повинні
насторожити батьків:
1. дитинка навчилась ходити
правильно, але за деякий час почала ходити постійно на носочках;
2. вік дитини більше 2-х років і
вона постійно ходить на пальчиках;
3. постійний або періодичний біль в
п’ятці або литковому м’язі;
4. відсутність координації рухів
стопи при ходьбі;
5. напруженість м’язів ніг або
м’язова слабкість.
16.10.2023.
М’язовий тонус у дітей
Сьогодні обговоримо важливу тему м’язовий тонус у малюка. Давайте розбиратись що це таке, чому це важливо, які є відхилення та як їх корегувати. А тепер давайте більш детально. Одразу скажемо –
внизу буде табличка, по місяцях, що має робити малюк.
М’язовий тонус – це стан тривалої напруги або скорочення м’язів, який дозволяє виконувати певні функції – утримання певної пози в просторі, кров’яний тиск, тиск на порожнину кишечника і ще багато
чого. Тобто коли лікар скаже – У вашої дитини тонус м’язів – треба розуміти яких саме.
Чому тонус м’язів важливий – якщо ідуть порушення тонусу м’язів – іде повільний розвиток і деякі функції організму працюють не так, як потрібно.
Які є відхилення – є дві великі групи відхилень – гіпертонус м’язів (занадто сильне напруження) , гіпотонус (знижений тонус м’язів) дистонія, асиметрія м’язового тонусу.
Гіпертонус може призводити до гіперактивності, що тягне за собою проблеми в поведінці з однолітками і дорослими. Дитина може ставати агресивною та відставати у розвитку від
однолітків.
Гіпотонус – це навпаки, коли м’язи не напружуються. Одні з основних симптомів – коли при згинанні ручки у малюка в лікті, відсутня зворотня реакція розгинання, інший симптом – дитина не може
тримати шиї, хоча вже мала б тримати.
Ці два стани (гіпо і гіпертонус) можуть бути нормальними, в певний період, дивіться в таблиці нижче.
Асиметрія м’язового тонусу – в цьому випадку тонус на одній половині тіла більший, ніж на іншій (м’язи більш напружені, якщо спростити) – в такому випадку голова дитини буде повернута постійно в
бік напруження, дитина вигинається дугою і завалюється на бік.
М’язова дистонія – поєднання гіпотонусу і гіпертонусу у дитини.
Ці два (асиметрія і дистонія) стани – це завжди патологія. В будь-якому випадку – помітити ці симптоми батькам завжди важко, тому краще проводити регулярний огляд у педіатра – він зрозуміє стан
дитини і призначить лікування – це можуть бути як лікувальні масажі, так і медикаментозне лікування. Пам’ятайте – уклавши декларацію з педіатром огляди педіатра безкоштовні, не бійтеся приходити
до лікаря часто, бо якщо патологію виявлять раніше – виправити буде легше, а якщо все добре – ви будете спокійно себе почувати.
Чому лікувальна гімнастика при
плоскостопості так важлива?
Стопа - це створений природою
амортизатор навантаження на нижні кінцівки і хребет. У здоровому стані кістки ступні утворюють дві арки:
- поздовжню, що пролягає між
п'яткової і плесновими кістками;
- поперечну, що проходить від
зовнішнього до внутрішнього краю підошви.
Арки (вони ж - склепіння стопи)
виконують роль ресор, пом'якшуючи поштовхи, які утворюються при ходьбі і іншій повсякденній активності. При цьому на суглоби нижніх кінцівок і міжхребетні диски надається менше навантаження, а
ризик травмування знижується в багато разів.
Плоскостопість - це стан, при якому
дуга ноги (висота склепіння) знижується, і ступня стає плоскою. Якщо у вас діагностована плоскостопість, необхідно дотримуватися деяких вправ і рекомендацій, щоб зміцнити м’язи стопи і ніг,
поліпшити зв’язки стопи та забезпечити правильну постановку ніг при ходьбі.
Корекція плоскостопості може
включати в себе використання ортопедичного взуття та регулярне виконання спеціальних вправ. Ортопедичне взуття забезпечує підтримку і стабільність для зводу стопи, а вправи сприяють зміцненню
м'язів ніг і стопи.
Вправи при плоскостопості, що
виконуються відповідно до рекомендацій вчителя-реабілітолога, здатні підвищити тонус підошовних зв'язок, збільшуючи висоту склепіння і відновлюючи амортизуючу здатність стопи. Не будемо забувати:
гімнастика при плоскостопості триває менше півгодини, а на ногах ми з Вами проводимо багато часу.
Ось кілька рекомендацій:
1. Ортопедичне взуття:
Зверніться до фахівця, наприклад
ортопедичного лікаря або підолога, для отримання рекомендацій щодо вибору підходячого ортопедичного взуття. Вони дозволяють врахувати ваші індивідуальні потреби та ступінь плоскостопості.
Ортопедичне взуття повинне мати
підтримку склепіння стопи, арочну підошву, а також добру амортизацію для зменшення навантаження на стопу.
2. Вправи для м'язів ніг і
стопи:
КОМПЛЕКС № 1
1 - розведення і зведення п'ят, не
відриваючи носків від підлоги;
2 - загарбання стопами м'яча і
підведення його;
3 - максимальне згинання і
розгинання стоп;
4 - захоплення і підведення пальцями
ніг різних предметів (камінців, олівців);
5 - ковзання стопами вперед і назад
за допомогою пальців;
6 - здавлювання стопами гумового
м'яча;
7 - збирання пальцями ніг тканинного
килимка в складки;
8 - катання палиці стопами;
9 - повороти тулуба без
зміщення;
10 - перекат з п'яти на носок і
назад;
11 - напівприсідання і присідання на носках, руки в сторони, вгору, вперед;
12 - лазіння по гімнастичній стінці (на рейки встають серединою стопи);
13 - ходьба по гімнастичній палиці;
14 - ходьба по брусу з похилими поверхнями;
15 - ходьба по ребристій дошці;
16 - ходьба на носках вгору і вниз по похилій площині;
17 - ходьба по паролоновому матраці;
18 - ходьба на місці по масажному килимку.
КОМПЛЕКС № 2
1. В. п. – лежачи на спині, руки
витягнути вздовж тулуба. Праву ногу зігнути в коліні і покласти ногу на ліву, зігнувши пальці (як би охоплюючи коліно). Повторити те саме з лівою ногою 6–8 разів.
2. В. п. – стоячи, руки витягнути
перед собою, при цьому присівши навпочіпки на пальці ніг. Повернутися у вихідне положення. Повторити 8–10 разів.
3. В. п. – стоячи біля гімнастичної
стінки. Ноги поставити на круглий брусок. Утримувати рівновагу протягом 20–30 с.
4. В. п. – стоячи біля гімнастичної
стінки. Встати на квадратний брусок (пальці ніг зігнуті, нібито охоплюють брусок). Підняти одну ногу. Постояти 10–15 с. Потім виконати те саме другою ногою. Час паузи такий же.
5. В. п. – лежачи на животі, руки
витягнуті уздовж тулуба. Плечі і голову підняти, спираючись на тазостегновий суглоб. Шкарпетки тягнути від себе.
6. В. п. – сидячи на підлозі на
килимку. Стопи ніг по черзі тягнути на себе: ліву – праву. Повторити 20–25 с.
7. В. п. – стоячи, руки на поясі.
Перекочуватися з п’яти на носок. Виконувати протягом 20–25 с.
8. В. п. – стоячи, руки підняти
вгору і потягнутися за руками, вставши навшпиньки. Виконувати – 20–25 с.
9. В. п. – стоячи на гімнастичній
драбині. Триматися руками і встати навшпиньки на перекладині. Повторити 10–15 разів.
10. В. п. – стоячи, перед собою
покласти канат. Крокувати по канату, намагаючись не зісковзнути стопами з нього (бажано, щоб хтось підтримував).
11. В. п. – стоячи на гімнастичній
драбині. Робити присідання, стоячи на перекладині склепінням стопи. Повторити 6–8 разів.
12. В. п. – стоячи біля каната.
Охоплювати канат руками і ногами, намагатися піднятися якомога вище з допомогою ніг.
13. В. п. – опора на руки і пальці
ніг, вигнувши спину. Пересуватися по периметру гімнастичного залу (або кімнати).
14. В. п. – стоячи, у руках
скакалка. Стрибати на пальцях ніг поперемінно: на лівій, на правій, на двох.
15. В. п. – стоячи. Ходьба на
внутрішній і зовнішній стороні стопи. Час ходьби 10–15 с.
16. В. п. – сидячи на стільці.
Перекочувати стопою круглий брусок. Час виконання вправи 15–20 с.
17. В. п. – стоячи на гімнастичній
стінці. Триматися за поперечину трохи вище плечей. Підніматися сходами ногами, не змінюючи положення рук. Повернутися у вихідне положення, також наступ на кожну поперечину. Повторити 3–4
рази.
18. В. п. – стоячи на краю сходинки
або на бруску на пальцях. Тримаючись за стіну або гімнастичну драбину, підніматися на носках. Повторити 6–8 разів.
Про те, що існує дрібна
моторика, знають, напевно, всі батьки дошкільнят, саме тому вони намагаються приділяти увагу занять з мозаїкою, пазлами, іграми в конструктор, ліпленням. Адже від рівня розвитку дрібної моторики
залежить і володіння мовою, і загальний інтелектуальний рівень дитини. Але не менше значення для повноцінного розвитку дітей має й велика моторика, яку також називають загальною. Під нею
розуміються всі довільні рухи рук, ніг, голови і тулуба в просторі і щодо одне одного, починаючи від повороту голови для пошуку поглядом улюбленої іграшки і закінчуючи рухливими іграми на
спортивному майданчику.
Розвиваємо загальну
моторику
Заняття дитини вправами з розвитку
великої моторики дозволяють зміцнити кістково-м'язову систему, виправити поставу, розвинути почуття рівноваги, виробити координацію рухів. Виконуючи складні фізичні вправи, малюк задіє обидві
півкулі головного мозку, обдумуючи кожну свою дію. Така координація дозволить в майбутньому швидше освоювати складні навички.
Гарною підмогою для розвитку великої
моторики є і повсякденна допомога по дому. Прибирання, приготування їжі, догляд за домашніми тваринами може стати і тренуванням для м'язової системи дитини, і частиною виховного процесу. Фізична
активність дозволить уникнути виникнення таких неприємностей, як сколіоз і плоскостопість, і підготує дитину до навантажень у початковій школі.
Дрібна моторика – це сукупність скоординованих дій нервової, м’язової і кісткової систем, які частовзаємодіють із зоровою системою під час
виконання дрібних і точних рухів кистями та пальцями рук. Рівень розвитку дрібної моторики має велике значення для повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини. Він визначає успішність
засвоєння дитиною навиків певного виду діяльності відповідно до її віку і є одним з основних показників готовності дитини до шкільного навчання.
Здається, що поза навчанням діти
отримують менше навантаження на очі. Проте дозвілля з планшетом чи комп’ютером — це все ще робота для очей. А восени навантаження збільшиться й очі будуть втомлюватись ще більше.
-Тримайте кілька вправ на щодень, які допоможуть
зберігати здоров’я очей:
-переміщення вбік — попросіть, не повертаючи
голови, подивитися вправо, затриматись на кілька секунд, потім так само вліво, повторити 10 разів;
-переміщення вгору-вниз — попросіть дитину
подивитись вгору до брів, затриматись, перевести погляд до носа, повторити 10 разів;
-обертання — попросіть дитину малювати кола
рухами очей за та проти годинникової стрілки 10 разів в кожен бік;
-стеження — підчепіть м’яч, розгойдайте його і
попросіть малечу стежити за предметом, не рухаючи головою;
-годинник — попросіть уявити годинник на стіні,
подивитись в центр нього, а потім кажіть числа так, щоб дитина переводила на них погляд на годиннику і після кожного числа знову дивилась в центр, зробіть 10 повторів;
-миготіння — попросіть дитину швидко заплющувати
й розплющувати очі 20-30 разів, а потім закрити очі, розслабитись і посидіти так 30 секунд.
-Виконуйте вправи разом з дитиною. Наочний
приклад — найкращий спосіб пояснити. Дитина буде відчувати підтримку, а ви й свій зір тренуватимете.
Джерело: Проєкт «Дамо дітям
рухатись»
28.08.2023р.
ФОРМУВАННЯГРАФІЧНИХНАВИЧОК
ІГРОВІВПРАВИДЛЯРУК
17.08.2023р.
Міжпівкульні дошки - це дерев'яні
трафарети для малювання двома руками.
Мета міжпівкульних дошків - розвиток
зв'язку між півкулями мозку. Не секрет, що у людей здатних писати двома руками розвинені як творчі здібності, так і математичні. Міжпівкульні дошки для дітей схожі на лабіринт зі стилусом, за
яким можна малювати по чітко заданій траєкторії одночасно лівою і правою рукою. Дерев'яний трафарет для письма дозволить швидко навчитися красиво писати. Лабіринт міжпівкульової дошки дозволить
розвивати основи творчого мислення, фантазії, уваги, пам'яті, мови; розвивати просторове мислення, дрібну моторику; підвищувати здатність до самоконтролю; підвищувати працездатність; активізувати
інтелект і процеси пізнання оточення.
Дошка для розвитку міжпівкульного
впливу спрямовані на розвиток прихованих здібностей і талантів дитини, а також на корекцію труднощів в процесі розвитку і навчання.
Розвиваючі ігри від початку життя
малюка спрямовують його розвиток у правильне русло, забезпечуючи поступове розширення знань.
Вони допомагають:
- дізнаватися про закони фізичного
світу;
- вчитися логічного мислення;
- розвивати уяву та фантазію;
- прищепити самостійність;
- навчатися у ігровому
процесі;
- навчитися самоконтролю;
- натренувати аналітичні
навички;
- практично застосовувати різні
отримані знання;
- самовдосконалюватися;
- відкривати творчі
здібності.
Ігри у розвиток завжди цінувалися
батьками. Вони виховують у дитині розум, допитливість, кмітливість. Навчають малюка зосереджуватися на конкретних речах, стежити за своєю реакцією, розмежовувати картинки та предмети. Через такі
розвиваючі іграшки малюк вчиться взаємодіяти з людьми і звикає до проведення часу з ровесниками. Це чудовий кореційний матеріал, оскільки гра дозволяє ретельно підготуватися до школи. Адже ігри
куди цікавіші, ніж нудні заняття за столом.
Мозочкова стимуляція — це сукупність вправ скерованих на стимулювання ділянок мозку, що відповідають за мовлення дитини, її поведінку та успішність
у вивченні точних наук. Мозочкову стимуляцію активно практикують в неврології
у лікувально-профілактичних і реабілітаційних цілях.
Мозочок пов'язаний зі усіма ділянками мозку, у ньому зконцентровано 50% нервових клітин відносно інших частин мозку, тому його буквально називають “ключем до навчання мозку”. Стимулювати
мозочок можна виконуючи різні вправи на балансуючих дошках, платформах, стільцях, тим самим розвиваючи вестибулярний апарат дитини.
Що потрібно враховувати при виконанні вправ:
Необхідно скласти курс систематичних вправ за участі спеціаліста;
Усі вправи дитина має виконувати під наглядом дорослих;
Курс має бути індивідуальним. І вправи повинні змінюватись по складності, тому заняття варто розпочинати з простих балансуючих вправ і доповнювати кидками м'яча, тим самим, тренуючи
увагу і стійкість одночасно;
Тренажери для вправ мають бути міцними і надійними;
Вправи повинні приносити задоволення дитині.
Також рекомендовано ділити вправи на декілька підходів, щоб не перевантажувати дитину і не втомлювати її. Такі вправи рекомендовано виконувати вдома, в навчальних закладах, медичних і
спортивних залах.
Виконання вправ покращує:
міжпівкульні зв'язки в мозку;
стан вестибулярної системи дитини;
розвиток уяви і просторового бачення;
координацію рухів;
концентрацію, пам'ять, увагу;
стимуляцію психомовного розвитку;
загальне самопочуття.
Запорукою результату є систематичне та старанне виконання вправ, що також дисциплінує дитину змалечку.
Корисний вплив вправ для мозочкової стимуляції на самопочуття дитини доведено медичними дослідниками і звичайно його важко не помітити. Комбінації вправ і рухів впливають як на фізичне, так і
на розумове та емоційне здоров'я дитини. Тому комплекси вправ показані практично кожній дитині. Позитивний результат також помітний у роботі з дітьми при:
гіперактивності;
порушенні слуху;
уваги;
відставанні у навчанні;
порушенні усного і писмового мовлення;
порушенні аутичного спектру та інші.
Вправи для мозочкової стимуляції можна поєднувати і виконувати одночасно для досягнення кращого ефекту. Унікальність цього комплексу вправ у тому, що обладнання для нього досить компактне і
не вимагає спеціальних навичок. Тренажери для вправ є компактними і легкими тому організувати заняття на чистому повітрі не складе труднощів.
( розвиток зорово- просторового орієнтування, уяви, уваги, дрібної моторики)
25.05.2023р.
ПАЛЬЧИКОВА БРОДИЛКА ЯК МЕТОД
РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ
Як відомо, дрібна моторика тісно
пов'язана з розвитком мовних функцій дитини, але не завжди можливо зацікавити дитину стандартними вправами пальчикової гімнастики.
Зацікавити дітей до виконання
пальчикових вправ допоможе гра «Пальчикова бродилка».
Дитині видається карта зі станціями,
пальцями однієї руки вона робить «ніжки» - вони крокуватимуть картою. Другою рукою дитина кидає гральні кубики.
Правила гри :
1. "Ніжки" роблять рівно стільки
кроків, скільки випало на кубику.
2. Доходячи до певної станції,
пальчики виконують на ній завдання (стискаємо/розтискаємо кулачки; вітаємося пальчиками; відкриваємо та закриваємо замок).
Ведучому заздалегідь необхідно
вивчити всі завдання, щоб пояснити дитині, як правильно їх виконувати. Кожна станція супроводжується показом дії дорослим із промовлянням.
Гра дуже проста і дозволяє варіювати
теми станцій, завдання підлаштовувати під певні завдання.
Якщо у дитини не виходить виконати
завдання, запропонуйте їй:
1. Спробувати зробити методом "рука
в руці", тобто за допомогою дорослого;
2. Повторити попереднє
завдання;
3. Виконати штрафне завдання.
Штрафні завдання, не є чимось
складним, не варто вказувати дитині на її невдачу, запропонуйте їй виконати легку потішку та продовжити гру.
Гру можна закінчити на будь-якому
етапі.
Така дуже проста та цікава гра,
дозволити дитині навчитися концентрувати свою увагу на завданні, слухати і розуміти інструкцію, сприяє розвитку дрібної моторики та розумових процесів.
15.05.2023р.
Рокерборд – це тренажер балансу для
дітей. Він зміцнює м’язи-стабілізатори і допомагає розвинути почуття рівноваги.
Також рокерборд виконує функцію
цікавої іграшки. Є безліч варіантів його використання, які обмежуються лише фантазією дитини.
Рокерборд можна використовувати
як:
• гойдалку
• гірку для машинок
• стільчик
• фортеця
• міні-лежанка
• місток
На ньому можна стояти разом з
дитиною. Тренажер балансу може служити як допоміжна лава для присідань, віджимань і інших вправ.
Чим ще корисний Рокерборд для
дітей:
– Робить їх кмітливим! Дитина робить
рух, яке переміщує його тіло з одного боку на іншу. Вона ніби перетинає «середню лінію», яка знаходиться посередині «центру управління» правою та лівою півкулею. Звичне повторення таких рухів
покращує зв’язок між півкулями дитячого мозку. Це сприяє гармонійному і всебічному розвитку дитини.
– Робить їх уважніше! Дитина на
Дошці здійснює рухи, для яких потрібна неабияка координація. Таким чином вона робить «зарядку для мозку». Це покращує здатність обробляти різну зовнішню інформацію і вміння
зосереджуватися.
– Робить їх здоровішими і
щасливішими! Дошка допомагає зміцнити м’язи дитини, сприяє профілактиці порушень постави і плоскостопості. Вона вчить дітей усвідомлювати себе в просторі – краще розуміти своє тіло і відчувати
його межі. Це допомагає вашій дитині зростати міцним, здоровим і щасливим!
Це прекрасні вправи для тренування
дрібної моторики дитини. Коли дитина з ентузіазмом рве папір, від якого залишаються дрібні шматочки, він зовсім не пустує. Таким чином ваш малюк тренує дрібну моторику, необхідну для навчання
письму, зміцнює м’язи пальців рук, покращує зорово-моторну координацію та збагачує сенсорний досвід.
РВАТИ ПАПІР НА СТРІЧКИ
Запропонуйте дитині не просто рвати
папір, а створити з нього бахрому. Для цього потрібно рвати папір знизу та зупинятись на певній лінії. Така вправа допоможе дитині тренувати увагу, концентрацію та зосередженість.
РВАТИ ПАПІР НА СМУЖКИ
Покажіть дитині, що папір можна
рвати на смужки. Розірвіть аркуш паперу таким чином, щоб вийшов довгий відрізок. Потрібно рвати папір повільно, а не швидко, щоб виходили смужки.
РВАТИ ПАПІР НА ФОРМИ
Попросіть дитину рвати папір на
квадратики чи трикутники. Для полегшення задачі, попередньо намалюйте на аркуші олівцем різні геометричні форми, щоб дитина рвала по їх лініях.
ЗРОБИТИ МАЛЮНОК ЗІ ШМАТОЧКІВ РВАНОГО
ПАПЕРУ
Запропонуйте дитині створити
малюнок, колаж чи мозаїку зі шматочків рваного паперу. Для цього вона спочатку розірве папір на шматочки, а потім почне приклеювати їх на інший аркуш. Якщо завдання виявиться надто складним,
можна намалювати контур будь-якого овочу, фрукта чи геометричну форму, у яку малюк вклеїть шматочки. Щоб зробити завдання цікавішим можна взяти шматочки паперу різного кольору.
30.03.2023р.
І ЗНОВУ ПРО ДРІБНУ МОТОРИКУ
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Отже, дрібна моторика – це здатність дітей і дорослих виконувати точні і дрібні рухи не тільки кистями, але і пальцями рук і ніг, завдяки скоординованим діям таких систем організму, як кісткова,
нервова і м’язова. Добре розвинена дрібна моторика рук і пальців дозволяє дітям виконувати величезну кількість різноманітних процесів: від елементарних жестів в ранньому дитинстві (скажімо,
захоплення іграшки) до більш складних рухів в старшому віці (зокрема письмо та малювання).
Щоденні заняття на формування скоординованих і точних рухів пальців і рук сприяють не тільки становленню мовлення у дітей. Вони є прекрасним фундаментом для тренування уяви, спостережливості,
координації. А значить, займатися розвитком дрібної моторики у дітей важливо і потрібно, особливо, якщо мова йде про дошкільників і молодших школярів.
МОТУЗКИ ТА МАКАРОНИ
Можна одягати шнурки в макарони і
робити намисто, яке потім перетвориться на маленький потяг із вагонами. Крім того, таке намисто можна дарувати бабусі або носити вдома та грати з ним!
Покажіть дитині, як нанизувати
макарони на мотузку, і вона швидко зрозуміє, як себе зайняти!
ВЕЛИКІ ГУДЗИКИ
Крім розвитку дрібної моторики,
можна розвивати і логіку: шукати однакові ґудзики, будувати пірамідки, складати ґудзики різного розміру в пляшки з різним діаметром шийки. Можна використовувати крупні ґудзики замість посуду для
ляльок.⠀
КОЛЬОРОВІ ОЛІВЦІ, ФЛОМАСТЕРИ
Маркери та кольорові олівці, крім
прямого призначення, можна використовувати і як будівельний матеріал для дитини. Запропонуйте їй побудувати «паркан», «колодязь», «будиночок». Це сподобається дитині!
13.03.2023р.
ЯК БАЛАНСИР МОЖЕ ДОПОМОГТИ У РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЇ
РУХІВ ТА МОВЛЕННЯ
Гойдалки, каруселі, батути та інші
розважальні споруди та платформи завжди захоплюють не тільки дітей, а й дорослих. Гойдалки-каруселі в житті дітей украй необхідні, тому що розвивають координацію рухів та мовлення.
Хитання, крутіння, стрибки на батуті
утримання рівноваги на балансирі стимулюють особливу область мозку - мозочок, який забезпечує зв'язок між відділами головного мозку, регулює реакції гальмування та збудження, допомагає
переключитися з одного завдання на інше.
Вправи з розвитку координації рухів
можна проводити не тільки у спортзалі, а й удома.
ВАЖЛИВО!
Заняття проходять лише під наглядом
дорослого, який не лише промовляє команди, а й показує рухи.
Займатися дитині можна з трьох
років, оскільки потрібно, щоб малюк розумів, що потрібно зробити.
Починати треба із найпростіших
вправ: похитування на балансирі в положенні сидячи і стоячи, похитування під музику.
Коли ці вправи освоєні, можна
ускладнити завдання: утримання рівноваги поєднати з іншими діями, наприклад, перекидати м'ячик, потрапити по мішеням та інше.
При регулярних заняттях у дитини
поступово покращиться координація, почуття рівноваги та мова.
Дрібна моторика – це навички роботи руками й пальцями, такі як письмо, робота ножицями, відкривання
коробок, зав’язування шнурків тощо. Дані навички розвиваються відповідно до фізичних параметрів дитини в тому чи іншому віці (таких як координація м’язів тулуба й сила м’язів плечового пояса).
Важливо розуміти, що кожна стадія розвитку дрібної моторики є свідченням того, що всі попередні стадії дитина пройшла успішно.
Розглянемо основні навички дрібної моторики, яких дитина набуває на різних етапах свого розвитку:
Вплив дрібної моторики на здатність
дитини вчитися
1—3 роки - пальчикова гімнастика.
Результати досліджень учених, практичний досвід дефектологів, логопедів свідчать, що останнім часом у дітей помітно знизився рівень розвитку тонких рухів пальців рук і, на жаль, зросла кількість
дітей із затримкою мовленнєвого та психічного розвитку. Фахівці встановили, що у більшості дітей із загальним недорозвиненням мовлення пальчики малорухливі, їхні рухи неточні, неузгоджені,
нескоординовані. Таким дітям складно переключитися з виконання одного руху на інший.
На жаль, про проблеми з координацією
рухів і дрібною моторикою у дитини батьки дізнаються лише у період підготовки дитини до школи або вже у шкільному віці, коли дитина під час навчання починає відставати від однолітків, не встигає
за програмою. При цьому навантаження на дитину значно зростає, адже, крім засвоєння нової інформації, ще доводиться вчитися утримувати ручку в неслухняних пальцях. Але такі проблеми можна
попередити, якщо вчасно виявити відставання у розвитку координації рухів і дрібної моторики у дитини. При правильно спланованій корекційній роботі можна виправити ситуацію ще у дошкільному
віці.
Варто пам'ятати, що мовленнєві
області у корі великих півкуль головного мозку формуються під впливом збільшення імпульсів, які інтенсивно йдуть від пальців рук. Дрібна моторика безпосередньо пов'язана з мовленням і
позначається не лише на його розвитку, а й сприяє запобіганню та усуненню можливих мовленнєвих порушень. Крім того, безпосередньо впливає на здатність дитини вчитися — що «розумніші» руки, то
розумніший малюк. Вся справа в головному мозку. А точніше в центрах, що відповідають за рухи пальців рук і мовлення. Дані центри розташовані дуже близько один до одного. Таким чином, розвиваючи
дрібну моторику, ми тим самим стимулюємо відповідні відділи мозку, активізуємо і сусідні відділи, що відповідають за мовлення.
На думку доктора медичних наук,
професора Маріонілли Кольцової, є всі підстави розглядати кисть руки як орган мовлення.
Значення раннього віку для розвитку
майбутньої особистості
Руки — інструмент тонкий, і
«настроюються» вони протягом тривалого часу. Тому починати роботу з розвитку рухів рук малюка потрібно від народження. Адже дитина і у віці немовляти, і особливо у ранньому віці, має величезний
потенціал для формування майбутньої особистості, зокрема її інтелектуального розвитку. Саме у ранньому віці малюк може багато здобути, але і багато втратити. Слід зауважити, що втрати цього
періоду з віком компенсуються важче, а здобутки залишаються на все життя.
Не варто забувати, що саме у перші
три роки життя мозок розвивається найінтенсивніше: до семи місяців мозок дитини збільшується вдвічі, до півтора року — втричі, а до трьох років становить уже 3/4 маси мозку дорослої
людини.
Сенсорні кімнати сприяють стимуляції органів
відчуття, одночасно створюють розслаблюючу атмосферу. Вони підходять для дітей і дорослих будь-якого віку, і можуть використовуватися для терапії, освіти, відпочинку та розваг. Існує шість
основних типів сенсорних кімнат:
Легкі фізичні вправи у формі гри спрямовані на зміцнення м’язового корсету та розвиток координації. Вправи не складні і їх можна робити з дитиною
вдома, дорогою до дитячого садка або на прогулянці.
Після року, коли діти освоюють ходьбу, вони стають дуже рухливими. Це якраз ідеальний час для гармонійного фізичного розвитку дитини. Що включають
ігрові вправи для дітей? І на що спрямована домашня фізкультура?
В американській педіатрії ходіння на
пальчиках вважається нормальним до того часу, поки малюку не виповнилося 3 роки. Закордонні лікарі вважають, що для малюка, який тільки вчиться ходити, його перші досліди в ходьбі
можуть складатися з різноманітних експериментів, у тому числі і пересування на пальчиках. Однак те, що було до 3 років кумедним, згодом може стати звичкою і перетворитися на причину батьківського
хвилювання. У науці такий спосіб ходьби дитини на пальчиках називають терміном «ідіопатичне ходіння».
Постійні відключення світла не
тільки спричиняють побутовий дискомфорт, але й можуть зашкодити здоров’ю ваших очей.
Зібрали поради, як зберегти зір під
час знеструмлення.
За можливості будуйте графік так,
щоб робота та навчання були в умовах денного освітлення. Краще раніше встати і попрацювати, ніж виснажувати себе та зір, сидячи під ліхтариком.
Не читайте в темряві з екрана
телефону чи комп’ютера. Це може додатково навантажити ваші очі. Використовуйте лампи, що працюють на батарейках, або інші джерела освітлення. Це покращить комфорт та здоров’я очей.
Робіть вправи для очей і перерви для
відпочинку. Періодично переміщуйте погляд з близького предмету на дальній. Це покращує кровопостачання очей та дає змогу перепочити. Достатньо 5 хв вправ кожні 40-60 хв.
Харчуйтеся збалансовано. Обов’язково вживайте овочі, фрукти, ягоди. Зверніть увагу на омега-3 поліненасичені жирні кислоти (олію, рибу, горіхи, насіння). Водночас слід виключити з раціону
трансжири (маргарин, плавлені сирки, фастфуд, напівфабрикати).
Представляємо Вашій увазі матеріали
Pathways по скринінгу моторного розвитку дітей віком 2, 4 та 6 місяців.
Метою ресурсів pathways.org для батьків та спеціалістів є супровід зростання дітей, надання простих скринінгових методів
оцінки моторного, сенсорного та комунікаційного розвитку дітей раннього віку.
Ранній скринінг дозволяє максимально
рано відмітити зону уваги в розвитку дитини, щоб розпочати втручання максимально своєчасно, використовуючи природну нейропластичність.
Матеріали pathways.org
розробляються командою медичних спеціалістів, базуються на актуальних дослідженнях та підтримуються Американською асоціацією педіатрії та педіатричною секцією Американської асоціації фізичної
терапії.
Ці брошюри надають інформацію, як
провести скринінг рухового розвитку дитини у 2,4 та 6 місяців. Прості методи оцінки дозволяють відрізнити типовий моторний розвиток дитини від атипового. Раннє виявлення атипового шляху розвитку
рухів немовляти - ключ до реалізації стратегії раннього втручання, що позитивно позначається на ефективності проведених заходів та визначає успішність абілітації дитини.
Переклад погоджено, перевірено організацієюPathways.org
12.12.2022р.
05.12.2022р.
Відео від 29 листопада 2022 року У Відео: Всеукраїнський семінар-практикум «Підвищення рухової
активності дітей з особливими освітніми потребами». Організаторами семінару є Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Комітет з фізичного виховання та
спорту МОН України, ГО «Ukraine Active», ГО «Рух Олександра Педана «JuniorS».
Пальці тісно пов’язані із
внутрішніми органами, особливо з головним мозком, тому їхній розвиток та зміцнення добре впливають на загальний стан організму.
Щоденні заняття та вправи для кистей
сприяють зміцненню здоров’я.
Тримаючи лівий великий палець між
великим та вказівним пальцями правої руки, тягніть його, натискаючи при цьому на три зони від основи до кінчика. Натискайте спочатку спереду та ззаду, а потім з боків. На інших пальцях процедура
аналогічна та вони довші, тому натискати треба на чотири точки. Цю саму вправу виконайте для пальців правої руки.
На наших пальцях розташовано дивні
енергетичні канали, які пов’язані з усією функціональною системою.
Ігри та вправи для тренування
точних рухів пальців рук.
Вправи без мового
супроводу.
1. « Пальчики вітаються». Кінчик
великого пальця почергово торкається кінчиків інших пальців. Виконувати пальцями лівої руки, правої руки, по черзі і одночасно обома руками.
2. « Оса». Вказівний палець
направлений угору, обертати ним ( по черзі лівою і правою рукою).
3. « Оси». Те саме двома руками
одночасно.
4. « Людина». Вказівний та середній
пальці «бігають» по столу. Виконувати спочатку правою, потім лівою рукою.
5. « Діти біжать наввипередки». Те
саме одночасно двома руками.
6. «Коза». Підняти до гори вказівний
та мізинець правої руки.
7. « Козенята». Те саме обома руками
одночасно.
8. « Окуляри». Утворити два кола з
великих та вказівних пальців, з’єднати їх.
9. « Заєць». Витягнути вгору
вказівний та середній пальці правої руки, а кінчики безіменного та мізинця з’єднати з кінчиком великого пальця.
10. « Дерева». Підняти руки долонями
до себе, широко розставити пальці.
11. « Птахи летять». Пальці обох
рук, піднятих до себе тильною стороною, виконують рухи вгору-вниз.
12. Почергово загинати пальці правої
руки, починаючи з мізинця. Те саме лівою рукою, але почати з великого пальця.
13. Зігнути пальці правої руки в
кулак, по черзі випрямляти їх, починаючи з великого пальця. Те саме пальцями лівої руки, але починати з мізинця.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати дитину, можна використати у роботі з дошкільниками таке:
1. Маленьким дітям масажувати пальчики, впливаючи тим самим на активні точки, пов’язані з корою головного мозку.
Щоденний масаж кисті рук дитини м’якими рухами та розминання кожного пальчика, долоньки, зовнішнього боку кисті, а також передпліччя дуже корисний. Він чудово активізує мовні центри мозку. Крім
того, такий масаж позитивно впливає на імунітет, на загальний розвиток дитини, поліпшує контакт із нею.
2. Ліплення із різних матеріалів (тісто, пластилін, глина). Окрім очевидного творчого самовираження, дитина розвиває гнучкість і рухливість
пальців.
Ліпити з пластиліну можна починати вже у два роки, головне – добирати
доступні завдання і не забувати мити руки дитині. Якщо ви боїтеся пластиліну, виготовте для маляти солоне тісто. Гра принесе задоволення незалежно від
результату.
Ось рецепт солоного тіста: мука – сіль – вода – соняшникова олія. На стакан муки беремо стакан солі, 2 3 стакана води,
столова ложка масла. Перемішати і замісити. Якщо тісто ліпиться погано, додати води.
Тісто можна довго зберігати в холодильнику в целофановому пакеті. Щоб виліплені фігурки стали твердими, запікайте їх у духовці, що довше, то краще. Затверділі фігурки
можна розфарбувати фарбами. Щоразу, коли ви готуєте справжнє тісто, давайте шматочок і маляті.
3. Ванни з крупами. Нехай дитина занурює руки у крупи, перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу,
розтирає в руках. Така ванна сприятиме розвитку координації пальчиків.
4. Мозаїка. При складанні різноманітних ігор – мозаїк покращується дрібна моторика рук малюка, розвивається кмітливість і творчі
здібності.
5. Ігри – шнурування Марії Монтессорі розвивають сенсомоторну координацію, дрібну моторику рук, просторове орієнтування, сприяють розумінню понять
«угорі», «внизу», «справа», «зліва», формують навички шнурування (шнурування, зав’язування шнурка на бант), сприяють розвитку мови, розвивають творчі здібності.
6. Ігри з ґудзиками та намистинками. Нанизування на нитку намистинок, застібання ґудзиків, перебирання пальцями намиста – прості й корисні вправи для
розвитку дрібної моторики рук.
8. Катання долонькою дерев’яних і гумових м’ячиків по рівній поверхні. Таке заняття масажує долоні та
покращує координацію рухів кисті.
9. Ігри з прищіпками. Чіпляння прищіпок до картонних кружечків чи інших предметів розвиває дрібну моторику трьох
основних пальців руки: великого, вказівного й середнього.
10. Плескання в долоні тихо і голосно в різному темпі. Можна барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук та
столу.
11. Малювання, розфарбовування, штрихування.
12. Вирізання ножицями.
13. Ігри з піском, водою.
14. «Резиночка». Для цієї вправи можна використовувати резинку для волосся діаметром 4-5 см. Усі пальці вставляються в резинку. Завдання в тому, щоб,
рухаючи всіма пальцями пересунути резинку на 360 градусів спочатку в один, потім в інший бік. Виконується однією, потім іншою рукою.
Комплекс вправ при ДЦП,
спастичному тетрапарезі зі стійкими руховими порушеннями.
19.09.2022р.
25.08.2022р.
Пальчикова гра "Метелик".
Пальчикові ігри, як правило, мають невигадливу, доступну дитячому розумінню віршовану
форму, а за допомогою рук і пальчиків дорослий разом з дитиною «ілюструє» розповідь.
21 липня 2022 року відбудеться Всеукраїнський онлайн-семінар
«Взаємозв’язок Нової української школи та програми Президента України «Здорова Україна» для фахівців освітньої галузі «Фізична культура».
Організаторами є Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут
модернізації змісту освіти», Комітет з фізичного виховання та спорту МОН, ГО «ЮкрейнЕктів».
До участі запрошуємо представників органів управління освітою, закладів
післядипломної педагогічної освіти, керівників і вчителів фізичної культури закладів загальної середньої освіти, закладів вищої освіти, науковців, аспірантів, а також усіх зацікавлених
осіб.
Початок о 14:00.
Участь у заході безоплатна. Попередня реєстрація за посиланням.
Учасники семінару зможуть отримати сертифікат про підвищення кваліфікації на
3 години.
У презентації подано перелік найпоширеніших захворювань і порушень опорно-рухової системи, їхню характеристику. Приділено увагу наданню долікарської медичної допомоги.
Експерти Українського інституту
розвитку освіти разом з ЮНІСЕФ підготували збірку ігор, що стане в пригоді батькам і педагогам при роботі з підлітками та дітьми молодшого шкільного віку.
«Тихі» ігри допоможуть налагодити
спілкування між учасниками та сприятимуть проживанню позитивних емоцій і реакцій. Ігри можна легко адаптувати до різної аудиторії, змінювати образи та теми.
«Тихі» ігри спрямовані на:
·формування образного мислення,
розвиток усного мовлення, уміння виділяти істотні ознаки об’єктів;
·зняття емоційного напруження та
вміння працювати в команді;
·контроль власних емоцій і
структурування висловлювань;
Нагадаємо, за підтримки
МОН створено Telegram-канал «Підтримай дитину».
01.06.2022
16.05.2022р.
Дихальна гімнастика:
користь і показання
Дихальна гімнастика — це природний
спосіб впливати на організм із метою його оздоровлення. Дихання і є основою людського життя, тому навчитися правильно дихати та застосовувати дихальну функцію означає забезпечити собі здорове
життя.
Дихальна гімнастика в клініці
МЕДІКОМ широко застосовується для лікування хвороб у різних сферах медичної практики: від логопедії та психотерапії до кардіології, неврології, пульмонології, отоларингології. Фахівці також вважають ефективним застосування дихальної
гімнастики в період реабілітації після операцій.
Навіщо потрібна дихальна гімнастика
Гімнастика для дихання слугує в багатьох цілях. Ми
вкажемо лише кілька, хоча список насправді величезний:
Дихальна гімнастика дуже часто, як і фізіотерапія, застосовується при різних захворюваннях для лікування, профілактики та реабілітації, оскільки вона дає гарний ефект та
багато користі.
Коли корисна дихальна
гімнастика
Користь дихальної гімнастики
особливо помітна при:
·хворобах органів дихання: пневмонії,
бронхіті, гаймориті тощо — комплекс вправ призначає лікар-пульмонолог або отоларинголог;
·бронхіальній астмі та захворюваннях
алергічного походження — навчити правильно виконувати вправи зможе алерголог або дитячий алерголог;
·спастичності, міастенії, порушеннях
сну, енурезі, апное, хронічній вертебрально-базилярній недостатності, дисфункції вегетативної нервової системи — різні дихальні техніки використовуються неврологами;
·проблеми з вимовою — дихальні вправи
часто застосовуються в логопедії;
·стресах, підвищеній нервозності та високому рівні психологічного напруження — у процесі психотерапії можуть використовуватися дихальні
практики.
Вправи дихальної гімнастики входять
у програму лікувальної фізкультури для дітей, оскільки вони приносять велику користь для організму дитини.
Протипоказання дихальної гімнастики
Методики дихальної гімнастики справедливо можна
вважати безпечним і природним способом лікування та профілактики багатьох захворювань. Але вони також мають свої протипоказання:
·внутрішня кровотеча;
·тяжкі патологічні захворювання;
·підвищена температура та лихоманка;
·травми та інші хвороби хребта;
·неконтрольована артеріальна гіпертензія;
·пришвидшене серцебиття;
·забиття голови;
·тромбофлебіт.
У пацієнтів похилого віку через наявність проблем із
серцево-судинною системою наслідки впливу вправ дихальної гімнастики можуть бути непередбачуваними. Краще проконсультуватися зі своїм лікарем і починати з простих практик.
Дрібна моторика — здатність маніпулювати дрібними предметами, передавати об'єкти з
руки в руку, а також виконувати завдання, що потребують скоординованої роботи очей і рук. Навички дрібної моторики використовуються для виконання таких точних дій, як «пінцетне тримання» (великим
і вказівним пальцями) для маніпулювання невеликими об'єктами, малювання, вирізання, застібання ґудзиків, в'язання, гри на музичних інструментах і так далі. Освоєння навичок дрібної моторики
вимагає розвитку дрібніших м'язів, ніж для великої моторики. Розвитку дрібної моторики в дітей сприяють ігри з розвиваючими іграшками.
Здавалось би просте вміння зав’язувати шнурівки для діток є важким завданням. Як навчити дитину зав'язувати шнурівки? Адже
багато взуття: кеди, кросівки, черевики, а далі лижні черевики, ковзани і берци, потребує вміння зав’язувати шнурівки. Хоча в дитсадку, а потім і в початковій школі часто вихователі та вчителі
радять батькам купувати взуття без шнурівки, щоб малюк міг самотужки його взувати.
Вперше зустрівшись з труднощами зав’язування шнурівок, батьки постають перед дилемою: продовжувати купувати взуття без
шнурівок, або спробувати навчити дитину зав'язувати їх самостійно.
Тим батькам, які все ж обрали другий варіант ми пропонуємо розглянути варіанти, як можна навчити дитину зав'язати шнурівки
швидко і просто, на одному диханні.
Як навчити дитину зав’язувати шнурівки – рекомендації батькам:
Найперше, що потрібно зробити – це зацікавити дитину, щоб у неї виникло бажання займатися чимось новим.
Далі станьте за спиною у дитини. Якщо ви стоїте обличчям, малюк може не відразу зрозуміти і запам'ятати
послідовність.
Процес повинен має бути живим і захоплюючим, а обстановка - доброзичливою.
Спілкуйтеся з дитиною, реагуйте на її запитання, всі маніпуляції показуйте повільно. Сприймайте навчання дитини так, ніби
прямо зараз відбувається одна з найважливіших подій в житті сина або дочки, яку він (вона), можливо, запам'ятає на все життя.
Дітям важко зафіксувати весь обсяг інформації, який їм пропонується, тому зробивши одну дію, відразу попросіть малюка
повторити її. Зверніть увагу на важко засвоювані моменти, ненав'язливо поясніть їх кілька разів.
Сьогодні у всіх магазинах з іграшками можна знайти захоплюючі трафарети-іграшки, де зображені барвисті кеди і зроблені
дірочки, в яких вставляється шнурівка. З таким пристосуванням навчити малюка зав'язувати шнурівки стає набагато простіше, дівчаткам запропонуйте поекспериментувати з стрічкою. Трафарет можна
зробити самостійно: візьміть квадратний картон, намалюйте кеди, зробіть шилом отвори і починайте захоплюючу гру.
Сучасний екологічний стан нашої країни й світу в цілому не може не тривожити людство. Безперечно, цей факт дуже пливає на
здоров’я кожної людини, а тим паче — на дітей. Нині вже в дошкільників виявляють різні патологічні стани та функціональні відхилення, серед яких перше місце посідають захворювання верхніх
дихальних шляхів.
Усім відомо, що найліпше лікування хвороби — це її профілактика. І тут у пригоді стане дихальна гімнастика, вправи якої
допоможуть навчити дитину правильно дихати. При глибокому диханні відбувається вентиляція легень, очищення їх від бактерій та мікробів, які спричинюють виникнення та швидкий розвиток
хвороби.
Виконувати дихальну гімнастику зовсім нескладно. До того ж у формі гри вона матиме подвійний ефект. Дихальна гімнастика
дуже корисна для організму дитини: вона поліпшує обмін кисню по всьому тілу, стимулює роботу шлунка й кишківника, серцевого м’яза. Крім того, якщо ваша дитина відрізняється гіперактивністю, то
завдяки дихальній гімнастиці вона навчиться розслаблятися, заспокоюватися.
Стопи є першим природним бар’єром, які приймають удари і поштовхи під час ходьби, від їх стану залежить здоров’я всієї
опорно-рухової системи. Оскільки в організмі людини все тісно взаємопов’язано – від здоров’я хребта і таза залежить стан внутрішніх органів – шлунку, серця, нирок, сечового міхура, печінки
і ін.
Плоскостопість, або деформація стопи, буває вродженим або набутим захворюванням. Останнім часом
спостерігається тенденція до збільшення випадків формування неправильної стопи та, як наслідок, порушення постави у дітей.
Повсякденне навантаження стоп масою тіла з віком призводить до їх сплющення. Схильність до зниження склепіння стопи
починає намічатися в перші роки росту скелета. Прискорює розвиток плоскостопості збільшення маси тіла, іноді пов’язане з ожирінням. Перевантаження стопи може виникнути й тоді, коли діти часто
носять щось важке. Несприятливим для формування склепінь стопи є тривале стояння. Біг та ходьба по твердій поверхні можуть призвести до розвитку плоскостопості у дітей, ослаблених будь-яким
захворюванням. Тому потрібно обмежити тривалість ходьби дитини, особливо по асфальту, у взутті з м’якою підошвою, наприклад тапочках. Необхідно уникати перевантаження ніг дитини наприкінці дня.
При плоскостопості можуть виникати: біль в ногах при ходьбі, порушення постави, головний біль та швидка втома. Внаслідок плоскостопості страждають: колінні суглоби; кульшові суглоби; поперековий
відділ хребта.
Для діагностики плоскостопості практикують метод «копірки», коли стопу дитини фарбують й роблять відбиток на папері. Якщо
на папері відбилась лише п’ята, зовнішній контур стопи й передня частина стопи з пальцями – це нормальне положення стопи. А якщо на малюнку видно всю стопу або лише її середню частину – це
плоскостопість.
Профілактику плоскостопості треба починати з перших років життя дитини. Вона має полягати у формуванні правильної ходи,
тренуванні витривалості до довгого ходіння, загальній гігієні рухів. Особливу увагу батькам треба звернути на той вік, коли дитина починає жваво ходити. У дитини старшого віку плоскостопість
можна діагностувати, подивившись на взуття: якщо взуття має скіс до внутрішньої сторони підошви або каблука, це означає, що п’яткова кістка розташована з нахилом, а не прямо, як при нормі. Це
явна ознака плоскостопості. Оскільки стопа формується до 16 років, то своєчасно помітивши неправильне її формування у дитини, батьки мають шанс виправити цю проблему, звернувшись за допомогою до
лікаря – ортопеда.
Велике значення має правильний вибір взуття. При виборі взуття треба звернути увагу на такі важливі деталі: у дитячих
черевичках мають бути щільні задник і носок та невеликий каблук – це допомагає утримувати стопу в правильному положенні, не дозволяє нозі «завалюватися» під час стомлювання м’язів. Для дитини до
шести років бажано, щоб задник (навіть у босоніжках) був вищий за надп’ятково-гомілковий суглоб на кілька сантиметрів – тоді п’ята надійно фіксується.
З профілактичною і лікувальною метою дозволяйте дитині ходити по різних поверхнях: босоніж по кімнаті, по траві, по піску,
по гальці. Для домашнього користування можна купити ортопедичний килимок або зробити його самостійно – із ґудзиків, каштанів чи камінців. Доцільно під час гри чергувати різні вправи, в яких
задіяна стопа: запропонувати дитині походити як ведмедик на зовнішніх поверхнях стоп, як крадеться лисичка - на пальчиках, як ходить слон на п’ятах і т.д.
Застосувавши власну фантазію та все, що є під рукою вдома, дитині можна запропонувати перекласти олівці пальчиками ніг з
однієї сторони в іншу, побудувати башту з елементів конструктора Лего або позбирати розкладені дрібні речі (шкарпетки, хусточки та ін.) у кошик.
10.01.2022р.
Вправи для розвитку та корекції правильної постави
1. Ходьба на четвереньках протягом 2–3 хв. Використовується на підготовчому етапі з метою розвантаження
хребта.
2. Пасивне витягування. У положенні лежачи на спині спробувати витягнути п’яти вниз, а голову вгору. На кожне витягування кількістю 3–4 рази відводиться по 10–15
сек.
3. Те ж саме виконати в положенні на животі.
4. Лежачи на спині із заведеними за головою руками, здійснювати рухи ногами по типу велосипеда. 2–3 вправи по 30–40
сек.
5. Не змінюючи позу, виконувати рухи рівними ногами по типу ножиці у вертикальній і в горизонтальній площині. Тривалість і кратність така ж, як і попередньої
вправи.
6. У положенні лежачи на животі покласти голову на тильну сторону долонь. Потім спробувати підняти голову, верхню частину тулуба, руки і ноги над площиною підлоги.
Після цього здійснювати рухи за типом плавання стилем брас. Точка опори в даному випадку – живіт. 2–3 рази по 10–15 вправ.
7. Те ж саме, але тільки статичного характеру, з нерухомо піднятою головою, верхньою частиною тулуба і
кінцівками.
8. Виконати ножиці ногами в положенні лежачи на животі.
9. У положенні стоячи розвести лікті в сторони, а пальці привести до плечей. У такому положенні робити кругові рухи спереду
назад.
Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр"
Жашківської міської ради
